- нашийник
- —————————————————————————————наши́йникіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нашийник — а, ч. 1) Ремінець або металеве кільце з застібкою, що надівається на шию тварини. 2) У дишельній упряжі без хомута – широкий ремінь, один кінець якого надівається на шию коня, а другий закріплюється на передньому кінці дишла … Український тлумачний словник
очепие — нашийник … Църковнославянски речник
рогачка — и, ж. 1) Те саме, що рогатка 1). 2) Дерев яний, з виступаючими кінцями нашийник для свійських тварин, який не дає їм змоги пройти крізь вузький прохід. 3) розм. Рогата вівця. 4) ент. Те саме, що щипавка … Український тлумачний словник
смик — I а/, ч. 1) Те саме, що смичок I. •• Ба/бин смик заст. парубок, який одружується зі старою багатою жінкою. 2) Давньоруська назва смичкового музичного інструменту, який згадується у пам ятках писемності до 16 ст. II а/, ч. 1) Ремінь або ланцюжок,… … Український тлумачний словник
оброжа — Оброжа: нашийник [28] … Толковый украинский словарь
рогачка — 1 іменник жіночого роду рогатка; нашийник рогачка 2 іменник жіночого роду, істота вівця … Орфографічний словник української мови